http://spiritualpoetry.ucoz.ua/ Wed, 03 Dec 2014 17:01:42 GMT uCoz Web-Service Буває мить якогось потрясіння: <br /> побачеш світ, як вперше у житті. <br /> Звичайна хмара, сіра і осіння, <br /> пропише раптом барви золоті. <br /><br /> Стоїш, як стогін, під склепінням казки. <br /> Душа прозріє всесвітом очей. <br /> Кричить гілля. З облич спадають маски. <br /> Зі всього світить суть усіх речей. <br /><br /> І до віків благенька приналежність <br /> переростає в сяйво голубе. <br /> Прямим проломом пам'яті в безмежність <br /> уже аж звідти згадуєш себе. Буває мить якогось потрясіння: <br /> побачеш світ, як вперше у житті. <br /> Звичайна хмара, сіра і осіння, <br /> пропише раптом барви золоті. <br /><br /> Стоїш, як стогін, під склепінням казки. <br /> Душа прозріє всесвітом очей. <br /> Кричить гілля. З облич спадають маски. <br /> Зі всього світить суть усіх речей. <br /><br /> І до віків благенька приналежність <br /> переростає в сяйво голубе. <br /> Прямим проломом пам'яті в безмежність <br /> уже аж звідти згадуєш себе. https://spiritualpoetry.ucoz.ua/news/kostenko_lina_buvae_mit_jakogos_potrjasinnja/2014-12-03-8 Оксана https://spiritualpoetry.ucoz.ua/news/kostenko_lina_buvae_mit_jakogos_potrjasinnja/2014-12-03-8 Wed, 03 Dec 2014 17:01:42 GMT Недумано, негадано <br /> забігла в глухомань, <br /> де сосни пахнуть ладаном <br /> в кадильницях світань. <br /><br /> Де вечір пахне м'ятою, <br /> аж холодно джмелю. <br /> А я тебе, <br /> а я тебе, <br /> а я тебе <br /> люблю! <br /><br /> Ловлю твоє проміння <br /> крізь музику беріз. <br /> Люблю до оніміння, <br /> до стогону, до сліз. <br /> Без коньяку й шампана, <br /> і вже без вороття, - <br /> я п'яна, п'яна, п'яна <br /> на все своє життя! Недумано, негадано <br /> забігла в глухомань, <br /> де сосни пахнуть ладаном <br /> в кадильницях світань. <br /><br /> Де вечір пахне м'ятою, <br /> аж холодно джмелю. <br /> А я тебе, <br /> а я тебе, <br /> а я тебе <br /> люблю! <br /><br /> Ловлю твоє проміння <br /> крізь музику беріз. <br /> Люблю до оніміння, <br /> до стогону, до сліз. <br /> Без коньяку й шампана, <br /> і вже без вороття, - <br /> я п'яна, п'яна, п'яна <br /> на все своє життя! https://spiritualpoetry.ucoz.ua/news/kostenko_lina_nedumano_negadano/2014-12-03-7 Оксана https://spiritualpoetry.ucoz.ua/news/kostenko_lina_nedumano_negadano/2014-12-03-7 Wed, 03 Dec 2014 16:59:05 GMT "Є вірші – квіти..." <br /> Є вірші – квіти. <br /> Вірші – дуби. <br /> Є іграшки – вірші. <br /> Є рани. <br /> Є повелителі і раби. <br /> І вірші є – <br /><br /> каторжани. <br /><br /> Крізь мури в'язниць, <br /> по тернах лихоліть – <br /><br /> ідуть, ідуть по етапу століть… "Є вірші – квіти..." <br /> Є вірші – квіти. <br /> Вірші – дуби. <br /> Є іграшки – вірші. <br /> Є рани. <br /> Є повелителі і раби. <br /> І вірші є – <br /><br /> каторжани. <br /><br /> Крізь мури в'язниць, <br /> по тернах лихоліть – <br /><br /> ідуть, ідуть по етапу століть… https://spiritualpoetry.ucoz.ua/news/kostenko_lina_e_virshi_kviti/2014-12-03-6 Оксана https://spiritualpoetry.ucoz.ua/news/kostenko_lina_e_virshi_kviti/2014-12-03-6 Wed, 03 Dec 2014 16:57:05 GMT ... І не дивуй, що я прийду зненацька. <br /> Мені ще ж побороти переляк. <br /> На штурм Бастилій – просто. На Сенатську. <br /> А от до тебе – я не знаю як. <br /> Вже одпручалась гордістю і смутком, <br /> одборонилась даллю, як щитом. <br /> Як довго йшла до тебе, як нехутко, <br /> і скільки ще і сумнівів, і втом! <br /> Прийми мою понівечену душу, <br /> збагни й пробач мій безнемірний острах. <br /> Дай хоч на мить забути слово – «мушу», <br /> це перше слово з букваря дорослих. <br /> Мені без тебе сумно серед людства. <br /> Вже людству не до себе й не до нас. <br /> А дика груша світиться як люстра. <br /> І чутно гомін тополиних трас... ... І не дивуй, що я прийду зненацька. <br /> Мені ще ж побороти переляк. <br /> На штурм Бастилій – просто. На Сенатську. <br /> А от до тебе – я не знаю як. <br /> Вже одпручалась гордістю і смутком, <br /> одборонилась даллю, як щитом. <br /> Як довго йшла до тебе, як нехутко, <br /> і скільки ще і сумнівів, і втом! <br /> Прийми мою понівечену душу, <br /> збагни й пробач мій безнемірний острах. <br /> Дай хоч на мить забути слово – «мушу», <br /> це перше слово з букваря дорослих. <br /> Мені без тебе сумно серед людства. <br /> Вже людству не до себе й не до нас. <br /> А дика груша світиться як люстра. <br /> І чутно гомін тополиних трас... https://spiritualpoetry.ucoz.ua/news/ldloor/2014-12-03-5 Оксана https://spiritualpoetry.ucoz.ua/news/ldloor/2014-12-03-5 Wed, 03 Dec 2014 16:54:42 GMT